Головна » Краса та здоров'я » Здоров'я » Розшифруй аналіз крові правильно. Тлумачення лікаря

Розшифруй аналіз крові правильно. Тлумачення лікаря

Під час прийому в лікаря, одним із перших аналізів, який він призначає є загальний аналіз крові. В результаті здачі цього аналізу, ми отримуємо невеликий бланк із незрозумілими нам назвами та цифрами. Тоді доводиться чекати подальшого розшифрування від спеціаліста, але ж як кортить хоча б приблизно зорієнтуватися в отриманих результатах! І цього можна навчитись, прочитавши дану статтю. 

Кров — важливий показник змін в організмі. Нерідко людина навіть не підозрює про наявність у себе будь-якого захворювання, а в аналізах крові вже виявляються перші зміни. Тому й лікарі, перш за все, призначають загальний аналіз крові, щоб зрозуміти наш стан здоров’я. Зрозуміло, що інтерпретувати результати такого аналізу може тільки лікар. Проте, поглянувши на свій аналіз, ви також можете отримати загальне уявлення про своє здоров’я. Для цього достатньо знати, що означають деякі показники, і яка норма вмісту тієї чи іншої речовини у крові.

Давайте розглянемо детальніше, на які показники потрібно звертати увагу для інтерпретації загального аналізу крові:

  1. ГЕМОГЛОБІН — складний білок нашого організму, який містить залізо. Саме він надає крові червоної пігментації. Основна функція гемоглобіну – перенесення кисню від легенів до тканини і виведення вуглекислого газу із організму.

Норма: для чоловіків —130–160 г / л, жінок — 120–140 г / л

Наслідком зниження гемоглобіну є анемія, викликана різними причинами:

  • крововтратою будь-якого виду (внутрішня кровотеча, менструація, геморой та ін.);
  • вагітністю та вигодовуванням;
  • дефіцитом вітаміну В12

 Високий рівень гемоглобіну буває при:

  • зневодненні;
  • серцевій недостатності;
  • хронічному лейкозі.

Цікавий факт! Група дослідників з Єврейського університету в Єрусалимі на чолі з професором Реймондом Кемпфером експериментально встановила, що стрес здатний підвищувати рівень гемоглобіну. Такий вплив досліджений тільки під дією фізичного стресу. Реакція складових крові на емоційний стрес ще вивчається.

  1. ЕРИТРОЦИТИ — червоні кров’яні тільця, які містять в собі гемоглобін. Саме завдяки ним він переміщується по організмі. Тому їх функція повністю співпадає із функцією гемоглобіну. До речі, якби еритроцити містили не гемоглобін, а мідь, то наша кров мала б не червоний колір, а блакитний, як у кальмарів.

Норма: (4.0–5.1) * 10 в 12-го ступеня / л для чоловіків і (3.7–4.7) * 10 в 12-го ступеня / л для жінок

Підвищення еритроцитів у крові буває при:

  • перебуванні на висоті (наприклад, в горах);
  • пороку серця;
  • хворобах бронхів, легень, нирок і печінки;
  • надлишку стероїдних гормонів в організмі.

Зниження еритроцитів означає:

  • анемію;
  • гостру крововтрату;
  • хронічний запальний процес;
  • пізній термін вагітності.

  1. ЛЕЙКОЦИТИ — білі кров’яні тільця, які захищають організм від інфекцій, вірусів і алергенів. До того ж саме ці клітини «очищують» організм від продуктів клітинного розпаду.

Норма: 4,0–9,0 × 109 / л

Всього існує цілих п’ять основних видів лейкоцитів (лімфоцити, нейтрофіли, моноцити, еозинофіли, базофіли), кожен з яких виконує певну функцію. При необхідності роблять розгорнутий аналіз крові, який показує співвідношення всіх п’яти видів лейкоцитів.

Лейкоцити в крові реагують на різноманітні зміни в організмі. Тому їх кількість може збільшуватись при:

  • бактеріальних інфекціях;
  • запальних процесах;
  • алергічних реакціях;
  • злоякісних утворюваннях і лейкозах;
  • прийомі гормональних препаратів;
  • фізичному навантаженні;
  • після операції чи щеплення;
  • після їжі.

Знижений рівень лейкоцитів означає, що ви: 

  • захворіли вірусною інфекцією (грип, ГРВІ);
  • маєте гіповітаміноз;
  • приймаєте деякі види ліків (анальгетики чи протисудомні);
  • живете в місцевості з поганою екологією.
  1. ТРОМБОЦИТИ — кров’яні пластинки, основною функцією яких є забезпечення процесу згортання крові. При пошкодженні шкірного покриву або тканин органів, тромбоцити негайно «закупорюють» отвір, утворюючи згусток.

Норма: 180–320 × 109 / л

Підвищена кількість тромбоцитів буває при:

  • хронічних запальних захворюваннях (туберкульоз, цироз печінки, пухлини крові, виразковий коліт);
  • амілоїдозі (порушення білкового обміну);
  • онкологічному захворюванні будь-якої локалізації;
  • лікуванні гормональними препаратами;
  • після хірургічних операцій.

Зниження рівня тромбоцитів є наслідком:

  • автоімунних захворювань (автоімунна тромбоцитопенія, системний червоний вовчак);
  • апластичної анемії;
  • антифосфоліпідного синдрому (одна з провідних причин невиношування плоду);
  • гострих інфекційних захворюваннях (вірусних і бактеріальних);
  • лейкозів;
  • отруєнь важкими металами;
  • ниркової недостатності;
  • захворювань печінки та селезінки;
  • гормональних зрушень;
  • дії алкоголю;
  • дії різного роду ліків (антибіотиків, сечогінних, дигосину, нітрогліцерину, гормонів).

  1. ШОЕ або РОЕ (швидкість осідання еритроцитів чи реакція осідання еритроцитів) — показник лабораторного дослідження, який дозволяє оцінити швидкість поділу крові на плазму (рідка частина крові) й еритроцити.

Суть дослідження: еритроцити важчі за плазму та лейкоцити (білі кров’яні клітини), тому під впливом сили земного тяжіння вони опускаються на дно пробірки. У здорових людей мембрани еритроцитів мають позитивний заряд і відштовхуються один від одного, що уповільнює швидкість їх осідання. Але під час хвороби в крові відбувається ряд змін, в результаті яких червоні кров’яні тільця втрачають заряд і швидкість осідання еритроцитів збільшується.

Норма: для чоловіків — 2–10 мм / год., для жінок — 2–15 мм / год.

Підвищений при:

  • запаленні легенів (пневмонія), абсцесі і флегмоні, сепсисі;
  • запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту (холецистит, панкреатит);
  • хворобі нирок (пієлонефрит, гломерулонефрит);
  • туберкульозі;
  • вірусних гепатитах;
  • ревматологічних / автоімунних захворюваннях (ревматоїдний артрит, системний червоний вовчак і т. д.);
  • злоякісних пухлинах будь-якої локалізації, включаючи онкологічні захворювання крові;
  • гормональних порушеннях;
  • вагітності;
  • місячних;
  • після травм і операцій;
  • після пологів.

Знижений рівень ШОЕ буває рідко і в таких ситуаціях:

  • при недостатньому кровообігу;
  • під час анафілактичного шоку.

Таким чином, зверніть увагу на те, що знижений чи підвищений рівень одного із показників крові не завжди є причиною для хвилювання. На їх кількість можуть впливати не тільки хвороби, але й інші фактори (наприклад, гормональні зрушення, прийом ліків, дія алкоголю, вагітність чи вигодовування, менструація, післяопераційний період). Тому правильну оцінку стану здоров’я за результатами загального аналізу крові може поставити тільки досвідчений медик. Довірте цю справу спеціалістам!

Автор: Ковалюк Андрей
Теги

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *