Головна » Спорт » Активна відпустка » Прогулянка Альпами: куди піти, що побачити, як відновити сили

Прогулянка Альпами: куди піти, що побачити, як відновити сили

Безвіз в кишені, рюкзак за плечима, а Карпати із сусідніми Татрами вже давно і докладно досліджено? Що ж, цього літа час підкорити зухваліші висоти. Зізнайся, давно вже погляда(в)ла в бік засніжених вершин Альп. Усі ці луки із ароматним квітом, привітні тірольські корівки з дзвониками на шиї, перегукування чабанів у милих білих панчохах із бантиками, неймовірної краси озера і головне – гори! Гори огорнуті білосніжними снігами та хмаринками. Повітря тут свіже, шляхи незвідані, маршрути зручні і підійдуть навіть початківцю.

Аби далеко не їхати, пропоную для початку спробувати Австрійські Альпи. В Австрії гарно дбають про туристів та похідників. Автостради прокладені у найвіддаленіші та мальовничі куточки гір. Але автівка тут Тобі не конче потрібна. Велосипедом або пішо – звідуй Альпи у стилі еко без проблем. Тут і краєвиди неземної краси і льодовики, які наче затримались на майже чотирикілометровій висоті.  Так немов спеціально для Тебе, Альпи приберегли кілька льодовиків. Гора Пастерце, довжина якої в цілому  складає 9 кілометрів, на своїй вершині має брили прадавнього льоду. Альпіністам краще пасуватимуть  південні і північні осьові ланцюга Східних Альп, оточені нижчими хребтами, проте значна крутизна схилів дозволяє гарно попрактикуватись у підкоренні скель.

Якщо прогулянки горами – це те, що Тебе приваблює понад усе, то можеш сміливо прокладати маршрут в  Ецтальських Альпах. Плато завдовжки 90 кілометрів розташоване в центрі Східних Альп. Розтягуються гори по території Австрії та Італії. Найвища точка – гора Вільдшпітце – складає  3 774 метри. На заході пасмо гір обмежено перевалом Ресіа, на сході воно відокремлено від Штубайських Альп перевалом Тіммельзйох. Ріки Інн та Адідже охоплюють Ецтальські Альпи у щільне кільце і забезпечують тумани містичної краси щоранку. Інфраструктура цієї частини Альп дозволяє мандрувати без рюкзаків та палаток – місць для ночівлі не злічити. Все що треба, гарно спланувати похід так, щоб вдень йти, милуючись красою, а вечори і ночі проводити в затишних альпійських хатчинах.

Не скажу, що тижня вистачить, щоб пізнати ці красиві гори, але закохатись за цей період ти точно встигнеш. Сім днів у Східній частині величних австрійських Альп може цілком вистачити щонайменше на п’ять-шість гарних «вилазок». Ось, наприклад, ідеальний одноденний маршрут: прокидаєшся у невеличкому гірському селі Вент (Vent) і починаєш мандрівку. Прямуєш аж до притулку Hochjoch-hospitz, де матимеш змогу переночувати. Можеш відкласти рюкзаки і решту похідного обладнання – кілька канапок, вода, і фотоапарат, аби зловити красу альпійських просторів – все, що Тобі знадобиться впродовж майже 15-кілометрового маршруту. Починається подорож з  1895 метрів, ціль і найвища точка туру –  3271 метрів. Отже, протягом цієї вилазки Ти піднімешся на понад півтора кілометра вище. За часом тур відносно короткий – на знайомство з місцевими атракціями піде десь 6 годин, якщо йтимеш без довготривалих привалів.

Вакаційних будиночків і так званих притулків для похідників в Австрії без ліку – тут кожен може знайти щось для себе. Для вибагливих мандрівників – приватні будиночки високого стандарту із усім необхідним і навіть сауною. Для тих, кому комфорт важливий, але враження залишаються пріоритетом, пропоную звернути увагу на притулки. Їх у Австрії є аж 170. Найчастіше вони розміщенні біля головних автомобільних шляхів. Тут зупиняються похідники перед і після проходження кількаденних маршрутів. Притулки нагадують хостели: декілька двоповерхових ліжок у кімнаті, місця для чистки та сушки обладнання. Ресторан з місцевою їжею у літній час, або кухня з необхідним «начинням» у холодний час.

Альпійські будиночки – символ туристичного освоєння Альп

Далі про проживання, яке більше пасує прогулянковому туризму. Якщо Ти не хочеш досліджувати Альпи з палаткою у кількадесятлітровому набитому до вінця рюкзаку, а надаєш перевагу активним дням і затишним вечорам з келихом вина та смачною тірольською їжею, то Тобі пряма дорога до однієї з альпійських хатинок. Йдеться про кам’яні одно- або ж навіть шестиповерхові будівлі у типовому для регіону стилі. Значна кількість з них були зведені у 19 та на початку 20 століття. Альпійські хатинки маю історичну вартість, адже вони є символами туристичного освоєння Альп.

Хоча значна кількість будов потроху перетворюється у руїну, все ж ні місцеві туристи, ні заїжджі не готові відмовитись від особливої атмосфери хатчин. Лише уяви собі: прадавній льодовик, посеред якого височіє кам’яний будинок початку минулого сторіччя, що швидше нагадує недоторканий замок. Задивившись, Ти помітиш, що будівля має 6 поверхів, затишний ґанок та цілком придатна до життя. Бранденбургерхютте – так називається привітна місцина для відпочинку на самій верхівці гори Даманшпітце в Ецтальських Альпах і є найвище розташованою альпійською хатчиною у цьому регіоні. Інший рекорд на рахунку будівлі – це те, що вона розташована в центрі найбільшого льодовика Ецтальських Альп. Альпійський дім належить німецькому альпійському союзу (DAV), який є найбільшою світовою альпіністською організацією. На цьому цікаві факти не вичерпуються: хатчина на фоні льодовика з чудернацькою назвою Гепачфернер є візитівкою регіону. Тому охочих провести в ній ніч-другу завжди є.

У Бранденбургерхютте Тебе привітно приймуть, нагодують і вкажуть на таку милу серцю після цілого дня ходінь постіль. Через розташування на такій височині до хатчини часом складно забезпечити безперебійний доступ гарячої та холодної води. Проте персонал зробить все, аби твої ранки і вечори у цій альпійській хатчині були максимально комфортними. Що може бути приємніше ранкової кави із видом на одні з найпрекрасніших гір на висоті, де дух захоплює? Хіба можливість обрати одну з шести стежин, що йдуть від хатини. Деякі приведуть тебе до льодовика, одна з них – до вершини Даманшпітце, а далі по гребню масива Вайскам і аж до наступної вершини Флухткогель, перевалу Гепачйох, піку Хохфернагтшпітце і перевалу Ваннетйох

Повітря тут дещо зимне навіть у розпал літа, світанки і заходи сонця гіпнотизують красою, особливо якщо спостерігати в напрямку гір, що височіють над льодовиком Гепачфернер. Хочеш прогулянку по льоду, скажімо, у липні? Без проблем. Персонал хатчини має все необхідне обладнання, а кожна стежина детально прокладена на карті. Хоча не забувай про безпеку: рухатись стежинами льодовика необхідно у зв’язці. А все через тріщини в льоді. З місцями тут теж все гаразд – розмір дозволяє гарно відпочити одночасно 50-70 мандрівникам. У будні відвідувачів менше, у сонячні вихідні охочих у рази більшає. Але все ж краще бронювати. Цьогоріч гірська хатчина радо приймає відвідувачів від 19 червня і до 13 вересня. Взимку сюди теж можна, але через погодні умови підйом на льодовик буде значно складнішим. Тому кімнат, де можна затриматись відповідно мало, не те, що літом. Аби познайомитись з місциною та Бранденбургерхютте зазирни ось сюди:   www.brandenburgerhaus.com. Якщо визначишся то сміливо бронюй, а матимеш запитання, то власники залюбки знайдуть час відповісти навіть на найскладніші. І вперед до перемог. Адже долаючи чергову гірську вершину, ми в якомусь сенсі перемагаємо самих себе.

Перейти на сайт хатини Бранденбургерхютте

Автор: Плахмаль Анна
Теги

Коментарі (1)

  1. Мат коментує:

    проживание в альпийских хижинах и вправду дарят особую гармонию с природой.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *